Пієлонефрит

Пієлонефрит – інфекційно-запальне
захворювання нирок, при якому уражаються
ниркові лоханки, чашечки та паренхіма нирок.
При відсутності лікування є велика ймовірність
розвитку ниркової недостатності і бактеріального шоку.

Найчастіше причиною розвитку пієлонефриту є бактерії, зокрема, кишкова паличка (Escherichia coli), яка є складовою частиною нормофлори кишківника.
При попаданні кишкової палички в сечовий міхур можуть проявитися симптоми запального процесу. Надалі інфекція може піднятися вгору по сечоводу та проникнути в нирки, що і призводить до розвитку гострого пієлонефриту.

Крім кишкової палички, збудниками пієлонефриту можуть бути представники кокової флори (стафілококи, стрептококи), синьогнійна паличка, протей та інші мікроорганізми.

Зараження нирок може відбуватися і гематогенним (через кров) шляхом з первинного вогнища інфекції, наприклад, при фурункульозі, ангіні та інших інфекційних захворюваннях. Крім того, інфекція може поширюватися лімфогенним шляхом.

До факторів, що сприяють розвитку пієлонефриту, відносяться:

  • стреси,
  • перевтома,
  • зниження активності імунної системи,
  • гіповітаміноз,
  • переохолодження,
  • обструкція сечовивідних шляхів при сечокам'яній хворобі,
  • часті ниркові кольки,
  • аденома передміхурової залози та інші.

Пієлонефрит є досить поширеним захворюванням, і за деякими даними приблизно у 80% населення в хронічній або гострій формі діагностують пієлонефрит.

Частіше хворіють дівчата і жінки у віці 18-30 років (розвитку захворювання сприяють початок статевого життя, вагітність, пологи).

 

Форми пієлонефриту

Залежно від характеру перебігу захворювання, виділяють наступні форми пієлонефриту​:

  1. Хронічний пієлонефрит. Для хронічної форми пієлонефриту характерний уповільнений перебіг з періодичними загостреннями. Таким чином, відбувається поступове заміщення нормальних ниркових тканин сполучною. Хронічний пієлонефрит може ускладнитися приєднанням ниркової недостатності і/або артеріальної гіпертензії.
  2. Гострий пієлонефрит. Характеризується стрімким розвитком і в залежності від патогенного збудника, може тривати до 20 днів. При своєчасному і адекватному лікуванні гострого пієлонефриту прогноз майже завжди позитивний.
  3. Гнійний пієлонефрит. Найчастіше гнійна форма захворювання розвивається на тлі пієлонефриту хронічного та інших захворювань сечостатевої системи. Як правило, гнійний пієлонефрит зустрічається у людей старше 30 років, якщо було проігноровано початок захворювання.

 

Симптомы пієлонефриту

Гострий пієлонефрит

Для гострого пієлонефриту характерні симптоми:

  • підвищення температури тіла,
  • головний біль,
  • постійна нудота з нападами блювоти і слабкість, що викликано загальною інтоксикацією,
  • відзначаються болі в області попереку (тупі або гострі) і/або суглобах,
  • також до клінічних симптомів гострої форми пієлонефриту відноситься підвищення артеріального тиску і набряки.

При аналізі сечі виявляється велика кількість лейкоцитів, іноді відзначається протеїнурія, наявність еритроцитів (гематурія) і циліндрів.

Гострий пієлонефрит вимагає точної діагностики і обов'язкового медичного втручання. Як правило, проводиться стаціонарне лікування в урологічному, нефрологічному або терапевтичному відділенні. У більшості випадків прогноз сприятливий, проте при недостатньому лікуванні хвороба може перейти в хронічну форму.

 

Хронічний пієлонефрит

Часто хронічний пієлонефрит не має симптомів, що значно ускладнює його ранню діагностику. Час від часу при хронічному пієлонефриті спостерігаються рецидиви, які за симптоматикою нагадують гостру форму хвороби.

Хронічний пієлонефрит може протікати у прихованій та рецидивуючій формі. При прихованій формі можливе періодичне підвищення температури тіла, яка може триматися досить тривалий час. В основному такі стани розвиваються після перенесеного гострого пієлонефриту.

Часто спостерігаються при рецидивуючому пієлонефриті наступні симптоми:

  • слабкість,
  • запаморочення,
  • субфебрильна температура та інші загальні симптоми пієлонефриту,
  • а також специфічні зміни в сечі, які виявляються лабораторними дослідженнями.

Існує кілька причин, внаслідок чого гострий пієлонефрит перетікає в хронічний:

  • Вчасно не вилікувані захворювання сечостатевої системи.
  • Недостатнє лікування гострого пієлонефриту, в тому числі й відмова пацієнта від регулярного спостереження.
  • Порушення імунологічної реактивності.
  • L-форми бактерій та протопластів, які тривалий час можуть перебувати в неактивному стані. Як тільки відбувається зниження захисних властивостей організму, ці мікроорганізми викликають загострення.
  • Хронічні захворювання, що сприяють інфікуванню нирок. До таких хвороб відноситься цукровий діабет, ожиріння, хвороби шлунково-кишкового тракту, ангіна, тонзиліт та інші.

Читати далі про діагностику і лікування пієлонефриту

* При записи на прием, в контактных данных пациента, обязательно оставьте свой e-mail, для того чтобы клиника могла связаться с вами и подтвердить запись! Смс-сервис временно не работает.

Наші
переваги

Діагностика пієлонефриту

Для гострого пієлонефриту характерні специфічні скарги пацієнта, які з великою часткою ймовірності дозволяють лікарю діагностувати дане захворювання.

При лабораторному дослідженні сечі в ній виявляється велика кількість лейкоцитів (лейкоцитурія), бактерій (бактеріурія), а в деяких випадках і домішки крові (гематурія).

При підозрі на гострий пієлонефрит діагностика передбачає аналіз сечі по Нечипоренко, а також інструментальні методи діагностики: УЗД, рентгенографія і хромоцистоскопія.

Діагностика хронічного пієлонефриту в значній мірі ускладнена через відсутність відчутних симптомів. Часто хронічний пієлонефрит виявляється випадково або при виникненні перших симптомів ниркової недостатності.

Для виявлення хронічної форми використовуються наступні методи діагностики пієлонефриту:

  • загальний аналіз сечі
  • аналіз сечі по Нечипоренко
  • проба Зимницького
  • УЗД
  • контрастна рентгенографія
  • ренографія
  • сцинтіграфія
  • комп'ютерна томографія
  • біопсія нирки
  • інші методи дослідження

 

Лікування пієлонефриту

Багато лікарів в Києві знають, що таке пієлонефрит, але як лікувати пієлонефрит правильно знають одиниці.

Урологи клініки «Чоловіче Здоров'я», яка знаходиться в центрі Києва, знають, що таке пієлонефрит і як його лікувати правильно.

Чим лікувати пієлонефрит? Неускладнені форми захворювання лікуються за допомогою антибіотиків і/або уросептиків. Останні, на відміну від антибіотиків, не сприяють розвитку дисбактеріозу, не мають токсичного впливу на печінку і діють специфічно на органи сечостатевого тракту.

Що стосується антибіотиків, то найчастіше застосовуються цефалоспорини та фторхінолони. Антибактеріальні препарати приймаються курсами тривалістю не менше 7 днів. У разі ускладненого перебігу антибіотики приймаються не менш як місяць.

Крім того, лікування при пієлонефриті включає призначення спазмолітичних препаратів (для поліпшення відтоку сечі з нирок), протизапальних, сечогінних рослинних засобів, а також ліків, що підвищують імунний захист організму.

Велике значення при лікуванні пієлонефриту має дієта. При лікуванні захворювання рекомендується збільшити споживання свіжих овочів і фруктів, а також випивати велику кількість води (до 3-х літрів на добу). Необхідно виключити з раціону гостру, пряну, солону, смажену і жирну їжу.

Загальні рекомендації, як лікувати пієлонефрит хронічної форми включають прийняття більш 2-х літрів рідини, а також обмеження вживання м'ясних і рибних бульйонів. Добова норма кухонної солі не повинна перевищувати 7-8 грам.

При неефективності консервативного лікування пієлонефриту можливе проведення хірургічної операції, спрямованої на запобігання розвитку гнійно-запальних процесів в нирках.

Велике значення має профілактика пієлонефриту яка полягає у виключенні факторів, що сприяють виникненню захворювання.

Рекомендується:

  • вчасно спорожняти сечовий міхур,
  • уникати переохолоджень,
  • своєчасно лікувати інфекційні захворювання та супутні урологічні хвороби.
наші
лікарі

Заседа Юрій Ігорович

Андролог, сексолог, уролог, репродуктолог, психотерапевт.

Досвід лікарської практики понад 31 рік.

Лікар вищої категорії. Доктор медичних наук. Засновник і головний лікар клініки.

Соломенний Руслан Іванович

Лікар уролог, фахівець УЗД

Досвід лікарської практики 5 років.

Нікольський Ігор Сергійович

Лікар клінічний імунолог вищої категорії. Доктор медичних наук.

Півень Володимир Ігнатович

Консультант инфекционист, гастроэнтеролог, гепатолог. 

Доцент кафедры инфекционных заболеваний, кандидат медицинский наук.

Федоренко Олександр Євгенійович

Дерматовенеролог, дерматолог, венеролог.

Досвід лікарської практики 29 років.

Лікар вищої категорії, доктор медичних наук.

Зуєв Костянтин Олександрович

Ендокринолог.

Досвід лікарської практики 15 років.

Лікар першої категорії, кандидат медичних наук.

* При записи на прием, в контактных данных пациента, обязательно оставьте свой e-mail, для того чтобы клиника могла связаться с вами и подтвердить запись! Смс-сервис временно не работает.

Режим роботи
Щодня з 8.00 до 20.00
Київ | вул. Лаврська, 4