Ангіопатія
Артеріопатії можна охарактеризувати як групу вроджених і набутих захворювань з різними етіологічними факторами і патогенетичними механізмами, в основі клініки яких лежить ішемічний синдром. У патогенезі захворювань артеріальних судин, поряд з виникненням гіпоксії в тканинах, велику роль відіграють розлади в системі гомеостазу і реології крові.
Етіопатогенез, клініка
Гостра артеріальна периферична недостатність (ГАПН), пов'язана з емболією або локальним тромбозом магістральної судини, супроводжується раптовим симптомом ішемії (біль, блідість, парестезія, пойкілотермія, відсутність пульсу, параліч). На відміну від ГАПН, при хронічній артеріальній периферичної недостатності (хапнем) не завжди існують добре виражені причини й ознаки ішемії (див. таблицю).
Проте основною причиною хапнем і ГАПН вважається облітеруючий атеросклероз, який зустрічається в основному у віковій групі 55-65 років (чоловіки) і 60-80 років (жінки). Другою за частотою причиною розвитку хапнем є периферична форма аорто-артеріїту (у 9% пацієнтів). Вона зустрічається серед пацієнтів у віці 45-50 років.
Структура захворювань, що викликають ГАПН:
- облітеруючий атеросклероз – 81,6%
- неспецифічний аорто-артеріїт – 9,0%
- діабетична ангіопатія – 6,0%
- облітеруючий тромбангіїт – 1,4%
- хвороба Рейно – 1,4%
- інші захворювання – 0,6%
Клініцисти різних країн і шкіл використовують спеціальні терміни, які об'єднують захворювання, що викликають ГАПН: «васкулопатія», «ангіопатія», «артеріопатія», «артеріїт», «ангіїт», «вазоспазм», «ангіорігоз», «трофоангіоневроз» і т. д.
Клінічна картина артеріопатії характеризується розвитком ішемічного синдрому.
У його перебігу можна виділити дві стадії:
- Функціональну (спастичну)
- Облітеруючу (органічну)
При спастичній стадії захворювання хворий відчуває оніміння, свербіння, парестезії, мерзлякуватість, безпричинну втому і важкість у кінцівках. Як правило, ці скарги мають тимчасовий характер, і пацієнти до лікаря не звертаються.
В стадії облітерації клінічні симптоми стабілізуються. При ГАПН в цій стадії є типові трофічні ураження шкіри (виразки) і її придатків (зникнення волосяних фолікулів, зміни нігтів). Пульсація на периферичних артеріях знижена або відсутня.
Виділяють 4 ступеня порушень кровообігу при ГАПН в стадії облітерації:
- I – функціональна компенсація
- II – декомпенсація при фізичному навантаженні (поява переміжної кульгавості при хапнем нижніх кінцівок)
- III – декомпенсація спокою (поява болю в спокої)
- IV – деструктивна (некротична, гангренозна)
Перебіг артеріопатії буває гострим (злоякісним), підгострим (чергуються загострення і ремісії), хронічним (поступово прогресуючим).
Фактори ризику виникнення ішемії кінцівок
Професійні ушкодження:
- вібраційна хвороба (пневматичний інструмент, електропила, точильний камінь)
- електричний опік
- молотковий синдром гіпотенара (токарний верстат, механічна робота, авторемонтні роботи, теслярські роботи, електричні роботи)
- професійний акроостеоліз
- переохолодження
Заняття професійним спортом:
- компресійний синдром верхньої апертури (підняття важких предметів, плавання батерфляєм, гольф, веслування, бейсбольний кидок)
- травми верхніх кінцівок (карате, ручний м'яч)
Фармакологічні пошкодження:
- бета-блокатори
- зловживання ліками, що містять кокаїн
- цитостатичні ліки
- допамін
Читати далі
Лікування
В основі лікування хворих з артеріопатії лежить диференційований підхід, що враховує тяжкість артеріальної недостатності.
Більшість пацієнтів з цією патологією звертається за медичною допомогою при розвитку функціональної компенсації на стадії органічних змін (облітерації). На цій стадії лікування практично всіх артеріопатій (виняток – хапнем магістральних судин, що викликається атеросклерозом, аорто-артеріїтом, синдромом здавлення) – консервативне. Терапія захворювання при цьому ступені облітерації включає в себе основний етап – амбулаторний, і епізодичний – стаціонарний, а також санаторно-курортне. У комплекс медикаментозної терапії на амбулаторному етапі входять: судинорозширювальні препарати, вітаміни групи В (В1, В6), нікотинова кислота, седативні препарати, транквілізатори.
З судинорозширювальних препаратів використовуються:
- гангліоблокатори (мідокалм, бупатол)
- препарати, що діють на гладку мускулатуру артерій (но-шпа, галідор, папаверин, вазоділан, баметол сульфат)
- препарати, що діють на периферичні холінореактивні системи (падутін, андекалін, ангіотрофін, депо-каллекреін, пріскол, вазоластін).
Серед фізіотерапевтичних методів лікування хапнем при початкових проявах стадії облітерації ефективні діатермія, діадинамічні струми. Санаторно-курортне лікування може включати в себе бальнеотерапію (радонові, сірководневі, нарзанні, хвойно-перлинно-кисневі ванни), а також грязьові аплікації.
При II ступені розвитку стадії облітерації в ході медикаментозної терапії до вищеперелічених лікарських засобів додаються:
- протизапальні препарати, що поліпшують трофіку (АТФ, фосфаден, солкосерил або актовегін, еськузан, індометацин, преднізолон)
- антиоксиданти (вітамін Е, пробукол)
- засоби, що володіють багатокомпонентною дією (вазапростан, аспірин (100-300 мг), пентоксифілін (трентал), вессел дуе ф)
- ензими (вобензим, флогензим)
- багатокомпонентні препарати (танакан, тиклопідин, інгібітори синтезу холензим, секвестранти жовчних кислот, інгібітори ГМГ КоА редуктази, фібрати, антагоністи кальцію, препарати часнику)
Профілактику інфекційних ускладнень проводять призначенням антибіотиків. Для внутрішньовенних інфузій застосовують реополіглюкін. Крім того, використовують фотогемотерапію (УФО крові, лазеротерапія), гемосорбцію, плазмаферез.
При III ступені розвитку стадії облітерації (декомпенсація спокою) обов'язкові призначення:
- кортикостероїдів
- дезагрегантів (аспірин, курантил)
- антикоагулянтів прямої і непрямої дії (гепарин, фенілін, фраксипарин, клексан, вессел дуе ф)
- анальгетиків
З судинорозширювальних препаратів потрібно застосовувати тільки ті, які впливають на гладку мускулатуру (но-шпа, галідор, никошпан). Проводяться артеріальні, епідуральні блокади, блокади вертебральних симпатичних гангліїв. Лікування деструктивних змін на стадії облітерації включає внутрішньоартеріальні інфузії, хірургічні втручання, дезінтоксикаційну та антибактеріальну терапію (тривалість антибіотикотерапії повинна становити в середньому 10 тижнів, з них 4 тижні з парентеральним способом введення). При призначенні антибіотиків широкого спектру дії враховується характер мікрофлори (анаеробної). Застосовують цефалоспорини II-III покоління (кліндаміцин, іміпенем).
Захворювання і пошкодження, що викликають артеріопатії
Ураження артеріальної стінки:
- атеросклероз
- аутоіммунна ангіопатія
- група вузликового поліартериїту (хвороба Кавасакі, синдром Когана, синдром Бехчета)
- група гіперчутливих ангіїтів (змішана кріоглобулінемія, злоякісний артериїт, артериїт колагенових хвороб: вузликовий періартериїт, дерматоміозит, системна склеродермія)
- група гігантоклітинного артериїту (артериїт Такаясі, темпоральний артериїт)
- ендокринна ангіопатія
- цукровий діабет
- облітеруючий ендартериїт (облітеруючий тромбангіїт, хвороба Бюргера)
- судинні гіпотонії (вроджені, набуті)
- вроджені вади артеріальної стінки
- псевдоксантома еластична
- синдром Егерс-Данлоса
- синдром великої артерії
- синдром Марфана
- кістозна хвороба адвентиції
- кістозна хвороба медії
Ураження стінки судини внаслідок травми:
- Гостра і тупа травма з тромбозом артерії
- Ятрогенні пошкодження (катетеризація серця і судин, артеріографія)
- Хронічний травматичний артеріїт
- Хронічний пострадіаційних артеріїт
- Алергічний синдром
Ураження стінки судини внаслідок стискання:
- Вроджені (фібромускулярна дисплазія)
- Набуті – нейроваскулярний синдроми здавлення верхніх кінцівок (переднього сходового м'язу, шийного ребра, костоклавікулярного, малого грудного м'яза, гіперабдукційний, «плече-кисть»)
Ураження внаслідок внутрішньосудинного фактору, метаболічних порушень:
- дисліпідемия
- гіперкоагуляція
- холодова аглютинація
- справжня поліцитемія
- азотемічна артеріопатія
- гемодіалізний шунт
- синдром гіпервязкості
- мієлопроліферативні розлади
- мієлома
- макроглобулінемія
- кріоглобулінемія
- неоплазія
- доброякісна моноклональна гамопатія
- гомоцистеїнемії
Ураження і дисфункція капілярів (ангіорігоз або трофоангіоневроз):
- акроціаноз
- еритроціаноз
- акропарестезії
- ліведо
- еритромелалгія
- ішемічний синдром Марторелла
- локальний гіпертензивний синдром артерій нижніх кінцівок
- холодовий еритроціаноз (озноб, або перніони, холодовий нейроваскуліт, траншейна стопа)
- хвороба Рейно
- хвороба Рейлі
- вібраційна хвороба
