Психокорекція
Психокорекція пацієнтів з психосексуальними розладами
Сексуальність має великий вплив на всі сторони життя людини, визначає не тільки її енергетичні, мотиваційні параметри, але і саму якість життя. Збої в нормальних проявах сексуальності викликають стреси, що тягнуть за собою ланцюжок особистісних порушень, в числі яких незадоволеність собою, страх, зниження самоповаги, впевненості в собі не тільки як в сексуальному партнері, але й особистості в цілому. Виникають психосоматичні комплекси, в яких переплетено багато психологічних і соматичних факторів.
Психокорекція покликана розірвати травматичні лінії в свідомості і підсвідомості пацієнта, сформувати систему опорних точок і механізмів продуктивного розвитку. Головним орієнтиром для нас виступає самореалізація людини у всіх її проявах. Зміщення акцентів із зовнішніх механізмів сексуальності до її глибинно-особистісних особливостей, розгляд сексуальності як важливої сфери самореалізації людини створює передумови для пошуку внутрішніх ресурсів відновлення повноцінної сексуальності і оптимального їх використання з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.
Вихідною точкою психокорекції виступає формування у пацієнта уявлення про спільну з психологом діяльності саме як про роботу, яку необхідно виконати, щоб досягти бажаних змін. Психолог має знання, вміння і професійний досвід. Пацієнт, приступаючи до такої роботи, повинен бути готовий надати інформацію про себе і докласти зусиль, щоб пройти шлях від стану розладу з собою і зі світом до стану гармонійної самореалізації. Від нього вимагається також довіра до професійності та особистості консультанта.
Центральним моментом психокорекційної роботи є формування у пацієнта відповідального ставлення до власного здоров'я і життя в цілому.
Одним з психологічних корелятів відповідальності особистості виступає внутрішній локус контролю / по Дж. Роттеру /. Люди з внутрішнім локусом контролю / інтернали / на відміну від екстерналів вважають, що події, які відбуваються в їх житті, більше залежать від них самих, їхніх зусиль, дій та ініціатив, вони більш ретельно зважують наслідки своїх вчинків, суворіше дотримуються правил, більш цілеспрямовані і мотивовані. Інтернальність вважається особливою цінністю, надбанням особистості.
Змінити індекс екстернальністю – інтернальності складно, проте, в разі високої екстернальності це необхідно зробити. Стабільне підвищення індексу інтернальності пацієнта по відношенню до власного здоров'я виступає одним з показників успішної психокорекції, свідчить про формування контуру відповідальності особистості. Однак вищим механізмом відповідальності особистості є вчинок як єдність ситуації, мотивації і дії.
Формування у пацієнта готовності і рішучості зробити повноцінний вчинок, спрямований на радикальну зміну ситуації, що склалася, освоєння їм прийомів самомотивації і вивіреної дії, свідчить про незворотність позитивних змін. Розвиток особистості, активований і підтриманий психологом, стає саморозвитком, знаходить новий якісний рівень. На цьому рівні психолог, який виступає в ролі консультанта, і пацієнт розробляють проект розвитку здоров'я та особистості, який включає в себе мету та її тимчасову прив'язку, ресурси / фінансові, інформаційні, тимчасові, мотиваційні, соціальні / і вироблення механізмів їх оптимального використання.
Дуже важливим фактором успішності такої роботи є забезпечення її соціальної підтримки з боку родичів, друзів і значущих соціальних груп. Без такої підтримки здійснення проекту утруднене, а іноді просто неможливе. Однак вирішальним моментом є навчання пацієнта умінню шукати таку підтримку, а також конструктивно впливати на інших. Ключі від багатьох джерел соціальних ресурсів знаходяться в руках кожної людини. Вміле поводження з такими ключами – один з важливих показників успішної психокорекції.
В нашу клініку найбільш часто звертаються чоловіки з еректильною дисфункцією, зумовленою психічними причинами. У таких випадках, як правило, зберігаються нічні або ранкові ерекції.
Нерідко цей розлад встановлюється при контактах з однією певною жінкою або обмежено одним певним типом ситуацій (наприклад, виникає при заняттях сексом відразу після конфліктів).
Іншою причиною дискомфорту статевого життя у чоловіків служить передчасне сім'явиверження (статевий акт триває 10-20-30 секунд) або значне скорочення тривалості статевого акту щодо однієї або декількох партнерок (напр. 1,5-2 хв. в порівнянні з установленою для даного чоловіка з фізіологічною можливістю в 6 хв.).
Досить поширеним для чоловіків з подібними розладами є почуття занепокоєння і дискомфорту перед майбутнім статевим актом, ступінь вираженості якого у різних людей може коливатися від значної тривоги з тремтінням в тілі, «ознобами» і «приливами жару», пітливістю; до ледь вловимих, майже не помітних відчуттів.
Проблема у жінок частіше виражається в вагінізмі, тобто мимовільному стисненні м'язів піхви, яке перешкоджає проникненню чоловічого статевого члена; відчуття болю при статевому акті (для якого немає ніяких органічних причин), втрата інтересу до сексу, відраза до інтимного життя; нерідко у відношенні тільки одного партнера, незважаючи на збереження душевної близькості з ним. Біль неорганічного походження при статевому акті, втрата інтересу або відразу до сексу зустрічаються також і у чоловіків, для яких в таких випадках характерний «поділ» сексуального потягу і глибокої душевної прихильності до однієї жінки, без якої нерідко чоловік себе не мислить, але саме відносно неї спостерігаються описані розлади.
Втрата інтересу до сексу вдруге виникає у чоловіків, які тривалий час страждають імпотенцією або передчасним сім'явиверженням, які вважають для себе нормальне сексуальне життя неможливим. Подібні проблеми у чоловіків і жінок виникають на початку статевого життя і можуть перешкоджати виникненню нормальних сексуальних відносин. Вони також актуалізуються після важких стресів і перевантажень, при сімейних труднощах, що супроводжувалися сварками і розставаннями, після зради або глибокої образи з боку партнера; для жінок після аборту або важких пологів, гінекологічних операційних втручань.
Іноді першопричина болю або ослаблення фізіологічних функцій спочатку носить органічний характер (наприклад біль у піхві від післяпологових розривів, порушення ерекції в результаті урологічних розладів), але і після фізичного відновлення порушення в сексуальній сфері зберігаються. Особисті відносини між партнерами, наприклад конфлікти, пов'язані на перший погляд з побутовими або іншими причинами, далекими від сексуальної сфери, можуть «транслюватися» в інтимне життя і бути підґрунтям для розладів.
Нерідко сексуальні порушення або особливості у партнерів взаємно сприяють розвитку труднощів в інтимному житті.
Найбільш поширений приклад – розвиток вагінізму, неорганічних болів при статевому акті або відрази до сексу у жінки, партнер якої страждає передчасним сім'явиверженням або має деякі садистичні нахили. Виникненню розладу передує відчуття партнерки, що чоловік прагне в сексуальному зв'язку тільки до самозадоволення.
Як правило, в минулому людей, які страждають подібними проблемами, мали місце психічні травми в дитячому і підлітковому віці, розлучення або сварки між батьками, складні відносини з одним або обома батьками, неповні сім'ї, надмірна сухість і строгість установок батьків, або, хоч як це парадоксально, повне зовнішнє благополуччя в родині, але ранній, випереджаючий вік емоційний та інтелектуальний розвиток дитини.
У розвитку описаних розладів відіграють певну роль і невдалий перший досвід, нетактовне відношення сексуальних партнерів до проблеми. Ступінь вираженості вищевказаного типу розладів визначає і вибір методу їх корекції в клініці Чоловіче здоров'я.
Поодинокі порушення, що викликали стурбованість пацієнтів, як правило, проходять після однієї розмови і деяких практичних порад. Неглибокі розлади, спровоковані перевтомою, тимчасовими фізіологічними порушеннями, «трансляцією» конфліктів в сексуальну сферу і т. д., що існують нетривало (не більше декількох місяців), усуваються відповідно до правил когнітивної психотерапії – на певний період пацієнти припиняють сексуальне життя, потім починають його з декількох попередніх етапів, причому на перших етапах статевий акт не допускається. Зміна звичної обстановки, по можливості усунення зовнішніх негативних факторів в цей період, мають велике значення.
Часто одночасно з таким курсом проводяться від 3-4 до 7 психотерапевтичних занять, тривалістю 25-40 хв, спрямованих на навіювання і релаксацію, стан глибокого гіпнозу, при якому людина забуває те, що сталося, на таких заняттях навмисно не досягається. При необхідності проводяться бесіди з партнером людини, яка звернулася з проблемою, і бесіди з парами, з метою досягнення розуміння проблеми, подолання міжособистісних бар'єрів. Заняття, направлені на навіювання і релаксацію, також можуть проводитись одночасно з обома партнерами. Якщо порушення існують спочатку і перешкоджають виникненню нормального сексуального життя, якщо вони зберігаються довго, якщо вони неодноразово рецидивують (виникають і припиняються) в різних ситуаціях, а також, якщо особи зрілого віку навчилися роками приховувати, компенсувати або долати свої розлади мають стійкий намір розширити свої сексуальні можливості, то в клініці Чоловіче здоров'я пропонується особливий психотерапевтичний курс.
Цей курс ґрунтується на поєднанні принципів психоаналітичної психотерапії за типом інсайт-осяяння, розробленої і широко впровадженої в західних країнах, і вітчизняних методик навіювання і «м'якого гіпнозу».